Αἴγινα
Егіна — острів у Саронічній затоці, заселений ще в епоху неоліту; в бронзовому віці входив до мікенського культурного кола і підтримував морські зв'язки з материковою Грецією.
В Каталозі кораблів (Пісня 2) Егіна входить до домену Діомеда і аргоських вождів, підкреслюючи її стратегічне значення як морського вузла між Аргосом і Аттикою.
Острів площею близько 83 км² з центральним вулканічним пагорбом (гора Орос, 532 м), порізаною береговою лінією та м'яким середземноморським кліматом.
Сучасний острів Егіна (Αίγινα) у Саронічній затоці, адміністративно належить до Аттики (Греція); тут збереглися величний храм Афіни Афайї (V ст. до н. е.) та розвинена туристична інфраструктура.
Гомер (Іліада 2.562); Піндар уславив егінських атлетів; розкопки австрійських і грецьких археологів відкрили мікенські поховання та архаїчний храм Афайї на острові.