Κῶς
Кос — острів у Додеканесі, в бронзовому віці населений мікенськими греками; у гомерівську епоху відомий як важливий морський і торговельний центр між Егеєм і Малою Азією.
У Каталозі кораблів (Пісня 2) Кос входить до домену Феїдіппа і Антіфа — синів Фессала, онуків Геракла; у Пісні 14 сам Геракл, за словами Гери, потрапив на Кос після взяття Трої.
Витягнутий острів площею 290 км², з низовинним рельєфом на заході та пагорбами на сході, розташований за 4 км від турецького узбережжя у теплому Середземному морі.
Сучасний острів Кос (Κως) у Додеканесі (Греція); всесвітньо відомий як батьківщина Гіппократа, зберіг розкопки Асклепіону, давньогрецького ринку та середньовічного замку Іоаннітів.
Гомер (Іліада 2.677, 14.255); Страбон (14.2.19) детально описав острів; масштабні розкопки італійської та грецької археологічних шкіл відкрили мікенські шари та класичні пам'ятки.