Ἁλιζώνες
Галізони — народ, що мешкав далеко на схід від Трої, у регіоні, ототожнюваному з Пафлагонією чи Понтом; їхнє ім'я пов'язувалося з «морем» (ἅλς) або з назвою річки Галіс.
У «Каталозі кораблів» (Пісня 2) галізони під проводом Одія та Епістрофа прийшли з далекої Алібе, «звідки родом срібло», щоб воювати на боці Трої — їхня згадка є найвіддаленішим географічним пунктом каталогу троянських союзників і породила численні дискусії щодо ідентифікації.
Відлегла гірська або степова область у понтійському інтер'єрі, багата срібними або іншими металевими родовищами, що й визначило їхню економічну та військову репутацію.
Найімовірніше відповідає регіону Понту або Пафлагонії (сучасна північна Туреччина, провінції Амасья або Синоп); деякі дослідники пов'язували їх зі скіфами або народами Кавказу.
Гомер (Іліада II.856–857); Страбон (XII.3.19–22) присвятив ідентифікації галізонів і Аліби розлогу дискусію, перебравши кілька версій; питання залишається відкритим у сучасній науці.