Ἑλικών
Гелікон (Ἑλικών) — гірський масив у Беотії, священний для Муз і Аполлона, де, згідно з традицією, знаходилися Іппокрена і Аганіппа — священні джерела натхнення.
Згадується в Пісні 2 як географічний орієнтир беотійської Аскри та навколишніх поселень у Каталозі кораблів, маркуючи западну межу беотійської зони.
Вапняковий масив у Беотії між Корінфською затокою і Копаїдською рівниною, вкритий лісами дуба і ялиці, з джерелами холодної прісної води.
Гора Елікон (1748 м) у сучасній Беотії, Греція; на схилах збереглися руїни святилища Муз — Мусейону, де проводилися Мусейські ігри.
Гомер (Іл. 2.508); Гесіод (Теогонія 1–8) — детальний опис Гелікону; Павсаній (9.28–31) описує святилища Муз; розкопки грецького археологічного товариства на Мусейоні.