Λύκτος
Ліктос (Літтос) — давньогрецьке місто у центральному Криті, відоме войовничим характером своїх мешканців; у бронзовому віці входило до мікенської культурної зони острова.
У Каталозі кораблів (Пісня 2) Ліктос стоїть у переліку критських міст під командуванням Ідоменея і Меріона, що ведуть вісімдесят кораблів — один із найбільших контингентів у всьому Каталозі.
Місто розташовувалось на скелястому плато у центральній частині Криту на висоті близько 560 м над рівнем моря, у родючій зоні між горами Іда та Лассіті.
Руїни Ліктосу (також відомого як Літтос) знаходяться поблизу сучасного села Ксідас у регіоні Іракліо (Крит, Греція); збереглися залишки театру, акрополя та давніх стін.
Гомер (Іліада 2.647); Страбон (10.4.14) описав Ліктос як важливе критське місто; Фукідід згадує його; грецькі та міжнародні археологічні розвідки виявили сліди безперервного заселення від бронзового до римського часу.