Τάφος
Тафос — острів або острівна група в Іонічному морі, населена відомими піратами-тафійцями (телебоями), що промишляли работоргівлею та набігами на узбережжя материкової Греції.
Тафос прямо не відіграє сюжетної ролі в Іліаді, проте згадується в «Каталозі» в контексті Одіссеєвого домену (Пісня 2, рядки 625–630 — сусідні острови); ширший гомерівський корпус (Одіссея 1.105, 15.427) характеризує тафійців як мореплавців і торговців мідяними виробами.
Відносно невеликий острів серед Іонічних або Акарнанських вод, оточений сильними протоками та придатний для укриття піратських суден завдяки численним бухтам.
Традиційно ототожнюється з островом Лефкада або з групою островів Ехінади поблизу узбережжя Акарнанії, Греція; точна локалізація залишається дискусійною серед антикознавців.
Гомер (Іліада 2.625 — контекст; Одіссея 1.105, 1.180–184, 15.427); Аполлодор і Страбон згадують телебоїв-тафійців у зв'язку з Геракловими подвигами; археологічна ідентифікація не є остаточною.