Ἀχελῷος
Найдовша річка материкової Греції, що тече з гір Епіру на південь до Іонічного моря; у давнину вважалася найвеличнішою з усіх річок Еллади і уособлювалася як бог-річка.
Ахілл у Пісні 21, порівнюючи силу Скамандра з іншими ріками, згадує Ахелой як уособлення найбільшої водної сили серед смертних річок; у Пісні 24 Ахелой згадується у контексті клятв і жертвоприношень річковим богам.
Гірська річка з швидкою течією у верхів'ї, що розширюється в заболочену дельту при впадінні в Іонічне море між Акарнанією та Етолією.
Річка Ахелоос (сучасна грецька назва — Αχελώος) протікає через Етолоакарнанію в Греції; на ній збудовано кілька великих гребель, що суттєво змінили її гідрологічний режим.
Гомер (Іліада 21.194, 24.616); Гесіод називає Ахелой «царем річок»; Страбон (Географія X) детально описує його течію та дельту; місцеві написи підтверджують культ річкового бога.