Παφλαγονία
Paphlagonia · Παφλαγονία
Область на південному березі Чорного моря між Понтом і Віфінією; у гомерівську епоху — незалежний регіон із власними царями, відомий кіньми та мулами.
У Каталозі троянських союзників (Пісня 2) пафлагонці прийшли на допомогу Трої під проводом Пілемена з Енету; у Пісні 5 Пілемен гине від списа Менелая, а у Пісні 13 його загибель згадується знову — одна з небагатьох «помилок» Гомера, де персонаж, убитий раніше, знову з'являється живим.
Крутий гористий берег Чорного моря з рясними опадами, густими буковими та дубовими лісами, короткими бурхливими річками; клімат вологий, субтропічний на узбережжі.
Пафлагонія відповідає сучасній провінції Кастамону та частині провінції Бартин у Туреччині; регіон залишається гірським і малонаселеним, відомий заповідниками.
Гомер (Іліада 2.851–855, 5.576–579, 13.656–659); Страбон (XII.3) дає детальний географічний опис Пафлагонії; написи елліністичного часу зі Стр'яфи підтверджують місцеву топонімію.