βένθος ἁλός
Depths of the Sea (Thetis) · βένθος ἁλός
Морські глибини — підводний палац морської богині Фетіди, доньки Нерея; у гомерівській космогонії — частина тривимірного всесвіту між небом, землею та морем, де мешкають морські божества.
У Пісні 1 Ахілл кличе матір зі стоячи на березі, і Фетіда виринає з морської безодні; вона йде до Зевса на Олімп просити за сина; у Пісні 18, почувши плач сина за Патроклом, Фетіда знову виходить з глибин із сестрами-нереїдами; у Пісні 24 вона отримує там наказ Зевса йти до Ахілла.
Гомер описує βένθος ἁλός як темну, холодну і тиху безодню — антитезу яскравому Олімпу; це символічний простір між людським (береговим) і божественним (небесним) світами.
Символічний/міфологічний локус без конкретної географічної ідентифікації; асоціюється з Егейським морем і його глибинами поблизу острова Лесбос або взагалі з безмежним морем (πόντος).
Гомер («Іліада» I.358, 497–530; XVIII.35–72, 140–147; XXIV.83–86), Гесіод («Теогонія» 240–264, перелік нереїд), Піндар (Немейські оди IV).