Ἅιδης / Ἔρεβος
Underworld (Hades) · Ἅιδης / Ἔρεβος
Аїд (Ереб) — підземний світ мертвих у давньогрецькій космогонії, куди вирушають душі (психеї) після смерті; царство бога Аїда та Персефони, розташоване під землею та за річкою Стікс.
В Іліаді Аїд постійно присутній як кінцева доля вбитих: у Пісні 16 душа Патрокла летить до Аїда, нарікаючи на свою долю; у Пісні 22 душа Гектора також відлітає туди; у Пісні 23 тінь Патрокла є Ахіллу й просить про поховання, бо не може перетнути Стікс.
Гомер зображує Аїд як темний, беззоряний і позбавлений сонця простір, де тіні ведуть напівсвідоме існування; структурно Аїд є третьою, нижньою частиною тривимірного гомерівського всесвіту (небо — земля — підземний світ).
Суто міфологічний локус, що не має реальної географічної відповідності; у давнину «входи до Аїду» позначали в різних місцях — Тенар у Лаконії, Авернське озеро в Кампанії тощо.
Гомер («Іліада» I.3, XXII.482, XXIII.69–107; «Одіссея» XI — некія), Гесіод («Теогонія» 720–745), Піндар, пізніші орфічні тексти та золоті таблички (IV–III ст. до н. е.).